Прелюдія
— Це якесь незрозуміле, — сказала одна пані, перегорнувши «Пригоди космічного прикордонника. Психоделічний нуар».
— Кращої нагороди годі й вигадати, — подумав Тарас Рамзес.
Розділ 1. Лабіринт
У слідчого на столі лежала тоненька червона тека. Точно посередині. У кутку столу стояв невідомий мені прилад. «Чисто тобі “Той, що біжить по лезу“», — подумав я.
Слідчий виглядав як живий мрець — така собі безстатева істота, яка могла бути як чоловіком, так і жінкою. Він не представився. Уся кімната була наповнена сірим невиразним світлом.
— Ваше повне ім’я? — запитав слідчий.
— Тарас Рамзес, — відповів я.
Ніяких нотаток слідчий не робив, і на мене він не дивився. Андроїд? Не зрозуміло.
— Розкажіть в деталях про курс фізичної підготовки космічних прикордонників, — запропонував слідчий.
— Які саме деталі вас цікавлять? — відповів я. — Зазвичай курс триває 7 років. Не можу ж я отак просто за кілька хвилин розповісти вам усі деталі.
— Нас цікавить лабіринт, — повідомив слідчий.
— Лабіринт? — здивовано перепитав я. — Але ж це практично не стосується курсу. Це випробування.
— Добре, розкажіть про це випробування. І головне, як вам вдалося його пройти.
— Ну, не існує очевидних способів пройти лабіринт, — почав я.